«Данина Каталонії» читать онлайн

Автор Джордж Орвелл

Джордж Орвелл

Данина Каталонії

Розділ 1

У Ленінських казармах Барселони, за день до того, як я приєднався до ополченців, я зустрів одного вояка, що стояв навпроти офіцерського столу.

То був кремезний італієць, років двадцяти п’яти-двадцяти шести, з рудим волоссям та широкими плечима. Він хвацько насунув на одне око шкіряного кашкета. Чолов’яга стояв до мене боком, опустивши підборіддя на груди і здивовано вглядаючись у мапу, яку один з офіцерів розклав на столі.

Щось у його обличчі зворушило мене до глибини душі. То було обличчя людини, яка б з легкістю вбила або віддала своє життя за друга. Так виглядають анархісти, подумав я. З іншого боку, він міг би бути комуністом. У виразі його обличчя були чистота та жорсткість, а також шана, що її неписьменні виказують тим, хто їх у чомусь переважає. Він, очевидно, не вмів читати мапу, та й взагалі читання мапи було для нього величезним подвигом, здатним на який були лише розумні люди. Зі мною таке трапляється вкрай рідко, і от тепер не знаю чому, але цей молодий чоловік одразу мені сподобався. Поки вони щось обговорювали біля столу, якась деталь виказала, що я — іноземець. Італієць підвів голову і швидко запитав:

— Italiano?

— No, Inglés. Y tú?

— Italiano.

Коли ми виходили, італієць пройшов через усю кімнату й міцно потис мені руку. Дивовижно, що до незнайомця можна відчути прихильність! Здавалося, наші душі подолали прірву мови й культури і зблизились. Залишалось лише сподіватися, що я йому також сподобався. Я знав, щоб зберегти перше приємне враження, я не мав більше з ним зустрічатись. І, звісно, я більше ніколи його не бачив. В Іспанії таке часто трапляється.

Я розповів про цього італійця, бо його образ міцно закарбувався у моїй пам’яті. Благенька уніформа, суворе обличчя — усе це символізує для мене атмосферу того часу. З ним пов’язані усі мої спогади про ту війну — червоні стяги у Барселоні, похмурі поїзди, повні нещасних солдатів, що мляво їдуть на передову, сірі, побиті війною міста й брудні, холодні окопи в горах.

Сталося це наприкінці грудня 1936 року, менше семи місяців тому, проте мені здається, що це було зі мною дуже давно.

Останні події набагато сильніше затерли все в пам’яті, аніж те, що траплялося у 1935 чи 1905 роках. Я приїхав до Іспанії для написання статей, проте майже одразу вступив до лав ополчення, оскільки на той час та за тих умов це рішення видавалось мені єдиним правильним з усіх можливих. Фактично, влада в Каталонії досі належала анархістам, і революція була в самому розпалі. Для усіх, хто перебував тут із самого початку, ще в грудні чи січні видавалося, що революція завершувалась, але для тих, хто приїздив просто з Англії, вигляд Барселони видавався нереальним та надзвичайним. Ось і я вперше у своєму житті опинився в місті, де панував робітничий клас. Практично всі будівлі незалежно від розміру були захоплені робітниками й завішані червоними стягами, чи червоно-чорними прапорами анархістів. На кожному будинку нашкрябані серп і молот, а також абревіатури революційних партій. Майже всі церкви розвалені, ікони спалені. То тут, то там групи робітників розбивають церкви. На кожній крамниці й кафе виднівся напис, що оголошував їхню колективізацію. Така ж доля чекала навіть на чистильників взуття — їхні коробки пофарбували у чорні та червоні кольори. Офіціанти і адміністратори дивились вам просто у вічі й ставились як до рівних. Улесливі та навіть офіційні форми звертання тимчасово зникли, поступившись місцем простішим висловам. Ніхто не казав «пан», «дон» чи навіть «Ви», зате люди звертались одне до одного «товариш», «ти», замість «добридень» повсякчас чулося «привіт». Я на власній шкурі відчув дію цього закону, коли намагався дати чайові хлопчикові-ліфтеру. За це мене добряче висповідав управляючий. Не було приватних легкових автомобілів — їх конфіскували, а інший транспорт — таксі, трамваї — перефарбували у червоні й чорні кольори. Всюди висіли революційні плакати, їхні червоні та блакитні кольори заглушували решту оголошень, які здавались просто плямами бруду. Вулицею Ла Рамбла, основною артерією міста, з ранку і до глибокої ночі пливли натовпи людей, гучномовці гриміли революційними піснями. Найхимернішим з усього був вигляд натовпу. Видавалось, що в цьому місті геть зникли заможні класи і, окрім декількох жінок та іноземців, жоден житель Барселони не був «ошатно» одягнений. Практично всі були вбрані в грубі робочі однострої або блакитні робітничі комбінезони, чи якийсь варіант повстанського вбрання. Усе видавалося дивовижним і зворушливим. Тут було те, чого я не до кінця розумів і що мені, до певної міри, не подобалось, одначе я усвідомив: тут є за що боротись. Я вірив, що речі були такими, якими здавались, що тут направду була робітнича країна. Я не одразу й зметикував, що багатенькі буржуа причаїлись і на якийсь час перефарбувались у справжнісіньких пролетарів.

Последние рецензии
5
Этот роман имеет удивительно современное звучание. Это грязная журналистика, коррумпированные политики, секс, деньги и власть. И через все это проходит Жорж Дюруа, который использует свои связи с бога... читать далее
4
«Задверье» Нила Геймана - это захватывающий опыт в темном и фантастическом месте под названием «Под Лондоном». Наш главный герой Ричард Мэйхью уходит из повседневной жизни, помогая истекающей кровью д... читать далее
5
Прекрасная книга. Люди и через сотни лет будут читать эту книгу, когда коммунизм будет всего лишь воспоминанием. Сегодня четко ясно, что как бы не подвергалась нападению свобода, дикая шедевральная к... читать далее
5
Под предводительством свиней животные усадебной фермы свергают хозяина-человека и начинают заниматься своим делом, при этом все животные вносят некий вклад. Однако история очень быстро меняется. Фе... читать далее
4
Эта книга написана в виде рамочного рассказа, скажем так, что это набор историй в рассказе. Кажется что каждая из коротких историй основана на простых сказках, в то время как основная история - это жи... читать далее
4
Мне очень нравится этот фильм но книга намного лучше. В 1985 году две женщины Нинни и Эвелин знакомятся и у них завязывается дружба. Они вместе проводят много времени, и в одной из бесед Нинни рассказ... читать далее
Эта книга мягко говоря ужасающая! Насколько странной может быть книга? Стивен Кинг никогда не упускает возможности написать сногсшибательную страшную историю. Я бы порекомендовал эту книгу всем кто жа... читать далее
5
Это история для людей, которые следуют по зову сердца и устанавливают собственные правила ... людей, которые получают особое удовольствие от того, что делают что-то хорошее, даже если только для себя ... читать далее
5
Эта книга пробудила во мне любовь к фэнтези. В современной эпохе стиль письма может показаться архаичным, но в нем так много деталей. Сложный и интересный мир, который основан на истории и мифологии. ... читать далее
5
Кинг называет "Кладбище домашних животных" своей самой страшной книгой, и я могу понять почему. Это жутко и "шокирующе". Интересный пролог автора объясняет как он пришел к написан... читать далее
4
Что произойдет если инопланетяне прийдут на Землю и даже не поздоровавшись с людьми намусорят и улетят на свою неизведанную планету? Естественно люди будут возмущены таким поведением. Земля не нахо... читать далее
5
Уже в который раз перечитываю эту книгу и каждый раз получаю истинное удовольствие от этой истории. А какой тонкий юмор и сарказм!!! А какая ЛЮБОВЬ!!!
5
Очень понравилось. Динамично. Драматично веселая любовная история. Одним словом ФЭНТЕЗИ!!! Это вторая книга, которую прочитала с удовольствием.
4
Мы слишком много думаем о себе, о своих чувствах, о том кто я в этом мире, в то время как жизнь проходит быстротечно. Люди слишком эгоцентричны, зациклены на себе. Я понимаю, что жизнь временна, но жи... читать далее
5
Я думал, что все эти маленькие существа вроде карликов и хоббитов не для меня, но я изменил свое мнение. Толкин создал с ними одну из лучших историй, которые я когда-либо читал. Полные 5 звезд этим ма... читать далее
5
Зузак очень ярко изображает Вторую мировую войну - все рассказывается с точки зрения олицетворенной смерти, что является интересной идеей. Мы следуем за Лизель - молодой девушкой, которую отправили... читать далее
4
Во Франции XVIII века рождается ребёнок, лишённый запаха. Однако у мальчика есть глубокое и сильное стремление к выживанию. Многие считают его изгоем из-за такого недостатка, но он стремится познать ж... читать далее
5
Это было летом 1928 года, задолго до того, как радио или телевидение стали частью нашей жизни. 12-летний Дуглас провёл это лето, исследуя свой городок и его жителей. Он начал записывать свои «открытия... читать далее
4
Якщо ви шукаєте наукову фантастику, або логічний відвертий сюжет, або книгу подібну до всіх інших які ви зазвичай читаєте, залиште цю в спокої, тому що це Рей Бредбері. Якщо вам потрібна магія між ... читать далее
5
Я плакав як мала дитина. У цій книзі Роулінг дійсно починає вести серіал по більш темній дорозі. Тут Поттеру 15 років і більшу частину книги він плаксивий і егоцентричний, як звичайний підліток. Я так... читать далее
5
Крепкая дружба, настоящая любовь и искренняя радость - это то, чем живут герои Ремарка. Их жизнь омрачена трагедией «потерянного поколения»: ужасная война навсегда оставила след в их головах и сердцах... читать далее
4
Бэзил Холлуорд нарисовал портрет молодого Дориана Грея, которым он восхищается. Дориан негодует, потому что он постареет, а картина останется без изменений. Он хочет, чтобы картина постарела вместо не... читать далее
5
Эту книгу очень сложно описать словами. Загадка убийства, в которой по сути всего три персонажа под подозрением. Очень сложно было определить «кто это сделал». Когда Лучана обвиняет Клостера в секс... читать далее
5
Алисию Беренсон обнаружили стоящей над своим мужем - его привязали к стулу и пять раз выстрелили в лицо. Алисия не дает никаких объяснений и отказывается говорить. Ее положили в психиатрическое отделе... читать далее
4
Я до сих пор очарован этими романами. Иногда трудно понять почему. Я имею в виду, то, как развивается сюжет, похоже, что нет никакого чувства структуры, просто что-то происходит, дальнейшее развити... читать далее
4
В книгах Сергея Лукьяненко удивительно то, что он пишет научную фантастику, не вдаваясь в технические детали, которые обычно являются естественной составляющей научно-фантастических романов. Что мне н... читать далее
3
Хотя мне действительно нравится стиль письма Лорен Оливер, я изо всех сил пытался найти мотивацию, чтобы закончить эту книгу. Главная героиня, популярная и озорная старшеклассница по имени Сэм, умирае... читать далее
3
Я не понимаю всех ненавистников книг Дэна Брауна. Вы действительно ожидаете, что эти книги будут отмеченными наградами произведениями искусства? Если да, то критикуете ли вы каждую книгу, которую чита... читать далее
5
Персонаж Пеппи - кошмар каждого порядочного родителя. Она спит, когда хочет, у нее возникают странные идеи, и она сводит с ума бедного учителя. К тому же она делает все, что захочет и держит на веранд... читать далее
4
Странно, как можно кого-то ненавидеть, но в то же время жалеть. Однако именно это и произошло с этой книгой. Это в основном сделано для того, чтобы шокировать людей. Вы читали о кокаине, проститутк... читать далее
Загрузка файла