«Срібне молоко» читать онлайн

Автор Валерий Александрович Шевчук

Валерій Шевчук

Срібне молоко

Молоко – то первинне.

Іван Величковський. Молоко (1691 р.)

Любов – то завжди є нещастя. Ось коханець

Без слави й без відваги, в плачу й викривлянню,

І день, і ніч біжить від псів оскаженілих,

І день, і ніч в утечі. А ті пси – то з нього.

Юрій Липа. Вірую (Львів, 1938 р.)

Акт перший. Протазис

Одмінець

Дяк із приміського села Троянів Григорій Комарницький, саме той, котрий створив пісню про бідаху комара, що оженився на мусі, а опісля необачно звалився з дуба, бо його здула звідтіля шуря-буря, сидів на порозі школи, поклавши на виставлене коліно правого ліктя, а в долоню втуливши власне підборіддя; при цьому ріденька борідка його (а ріденька тому, що був іще молодий) так покуйовдилася, що волосини чи позліплювалися, чи поспліталися, а з-під шапки-оглавка вибивалися давно немиті, схожі на солому, косми; а очі, голубі й водянисті, ніби померли, а чи обкурилися димом; ліва рука його тримала люльку, з якої вививалося тоненьке пасмочко; і та рука вряди-годи та й підносила кушпельку до сухих, трохи полущених вуст, які смакали раз-пораз, але диму з рота дяк Григорій Комарницький випускав мало, мав-бо таку здатність, як ніхто в цьому краї, – міг випускати дим вухами та очима, хоча трошки вивіювалося з нього й носом, через що, коли палив люлечку, то голова його потрапляла в димову кулю, яка ніжно огортала ту макітерку, формою банякувату. А з'являлась у нього така дивовижна вправність лише тоді, коли журився, чи смутився, чи коли щось вельми допікало, а журився і смутився дяк лише, коли бував голодний, тобто коли його школярі-сироти чи не приносили вижебраного за складені ним вірші та пісні, або ж те вижебране не мали снаги донести до школи, отож воно в казковий спосіб розчинялося чи вивітрювалося з їхніх торб та рук, адже й вони, бідахи, не були досконалими істотами цього світу. А ще дим із вух, очей, а трохи з носа випускав дяк, коли мав непередбачені щодо власної персони прикрощі, здебільшого, коли щось із ним траплялося в селі, де зупинявся й домовлявся з громадою на вчительство за тих чи тих умов, а кожна громада зазвичай чомусь тих умов не виконувала. Тут коло замикалося, бо в першому і другому разі не мав чим виживити, й укріпити, й підкріпити тлінне своє тіло, отож і мусив задурманювати в такий дивний спосіб голову, ніби той дим із люльки пускався не у груди, обкурюючи легені й серце, а таки в голову, коптячи мізки.

Однак цього разу з ним трапилася оказія інакша, бо громада віддала домовлені припаси, а ще й школярі принесли до школи приноса, бо перед тим склав нову півколу віршів та пісень, а що нове, те й блищить, відтак і інтерес живіший, а слова, ним укладені, любіш доходили до сердець, досі очерствілих, панів господарів та пань господинь, особливо останніх. Отже, цього разу дяк Григорій Комарницький аж зовсім не був голодний, тож тим більше печально сидів на ґанку школи, та й виціджував димець через вуха, очі, а трохи й ніздрі, і перед ним той димець викручувався зиґзаґами-космами, і вилявся, і хилявся, перед тим поповзавши поміж звивин мозку і обдимлюючи їх, бо тютюну дяк уживав міцного й лютого, міцнішого за будь-яку сивуху. А річ у тому, що, як йому оповіли добрі люди, а довкола кожної людини крутяться такі добрі люди, дівка Катерина Сахнюківна оце кілька тижнів тому народила дитинку-дівчинку, а батьки їй дуже допекли, не менше й добрі люди – сусідоньки, бо дитинка та явилася на світ байстрячам; а про батька ще не довідалася нічого жодна прісна душа; а коли таке трапляється, то дівці стає аж вельми несолодко жити у світі; отож та Катерина Сахнюківна й призналася як на духу, розливаючи річки сліз, які й потекли струмками аж на вулицю і розмочили там інші прикуті до їхньої хати очі, а може, й дорожню куряву, бо дощу давненько не було; отож та бідаха призналася, що її спокусив на невшетечний і нешпетний гріх ніхто інший, як дяк їхньої школи, складач веселих нищинських віршів, а ще химерніших пісень, як ото про нещасного комара, що полюбився мусі, він-таки, Григорій Комарницький. Відтак батько спокушеної та покинутої Петро Сахнюк зрихтував воза, посадив на нього свою бідашну доньку із дитиною, а на додачу ще й жінку свою, не менш заплакану, як і Катерина, Явдоху Сахнюкову, й покотив возом через сільську вулицю так ярісно, що сльозові струмки, які помочили трохи порохи, не перешкодили тому возу здійняти здоровенну хмару пиляки, а це Петро Сахнюк учинив, може, й навмисне, щоб у тій пиляці потонули чи поздихали всі оті десятки очей, котрі радісно той його виїзд супроводжували. Всі-бо добре знали, куди це так ярісно подався возом із родиною Петро Сахнюк, бо таки в Житомир, до магістратського суду. Знав про те й Григорій Комарницький, адже це його мали там оскаржувати. Годі сказати, що такого він у своєму житті не переживав, подібна напасть таки траплялася, тож намагався чинити простіше: завчасно укладав торбу, яка була більш порожня, як повна, закидав її на плече та й зникав так блискавично від цікавих, щоб його відходу ніхто й не примітив, а він тоді біг, і летів, і мчав, і підстрибував, як заєць, доки не стало йому в грудях духу, тобто до тієї пори, коли заспокоїлась у грудях шуря-буря, при цьому й трохи не поламавши йому рук та ніг. Але цього разу все сталося інакше, бо той Петро Сахнюк виявився не в тім'я битий: коли його віз здійняв на вулиці оту страшну хмару, в якій потонуло все живе й неживе, то Григорій Комарницький, глибоко вдихнувши, як диму, тієї куряви, на мить заплющився і сказав сам собі з глибокою переконаністю:

Последние рецензии
5
Этот роман имеет удивительно современное звучание. Это грязная журналистика, коррумпированные политики, секс, деньги и власть. И через все это проходит Жорж Дюруа, который использует свои связи с бога... читать далее
4
«Задверье» Нила Геймана - это захватывающий опыт в темном и фантастическом месте под названием «Под Лондоном». Наш главный герой Ричард Мэйхью уходит из повседневной жизни, помогая истекающей кровью д... читать далее
5
Прекрасная книга. Люди и через сотни лет будут читать эту книгу, когда коммунизм будет всего лишь воспоминанием. Сегодня четко ясно, что как бы не подвергалась нападению свобода, дикая шедевральная к... читать далее
5
Под предводительством свиней животные усадебной фермы свергают хозяина-человека и начинают заниматься своим делом, при этом все животные вносят некий вклад. Однако история очень быстро меняется. Фе... читать далее
4
Эта книга написана в виде рамочного рассказа, скажем так, что это набор историй в рассказе. Кажется что каждая из коротких историй основана на простых сказках, в то время как основная история - это жи... читать далее
4
Мне очень нравится этот фильм но книга намного лучше. В 1985 году две женщины Нинни и Эвелин знакомятся и у них завязывается дружба. Они вместе проводят много времени, и в одной из бесед Нинни рассказ... читать далее
Эта книга мягко говоря ужасающая! Насколько странной может быть книга? Стивен Кинг никогда не упускает возможности написать сногсшибательную страшную историю. Я бы порекомендовал эту книгу всем кто жа... читать далее
5
Это история для людей, которые следуют по зову сердца и устанавливают собственные правила ... людей, которые получают особое удовольствие от того, что делают что-то хорошее, даже если только для себя ... читать далее
5
Эта книга пробудила во мне любовь к фэнтези. В современной эпохе стиль письма может показаться архаичным, но в нем так много деталей. Сложный и интересный мир, который основан на истории и мифологии. ... читать далее
5
Кинг называет "Кладбище домашних животных" своей самой страшной книгой, и я могу понять почему. Это жутко и "шокирующе". Интересный пролог автора объясняет как он пришел к написан... читать далее
4
Что произойдет если инопланетяне прийдут на Землю и даже не поздоровавшись с людьми намусорят и улетят на свою неизведанную планету? Естественно люди будут возмущены таким поведением. Земля не нахо... читать далее
5
Уже в который раз перечитываю эту книгу и каждый раз получаю истинное удовольствие от этой истории. А какой тонкий юмор и сарказм!!! А какая ЛЮБОВЬ!!!
5
Очень понравилось. Динамично. Драматично веселая любовная история. Одним словом ФЭНТЕЗИ!!! Это вторая книга, которую прочитала с удовольствием.
4
Мы слишком много думаем о себе, о своих чувствах, о том кто я в этом мире, в то время как жизнь проходит быстротечно. Люди слишком эгоцентричны, зациклены на себе. Я понимаю, что жизнь временна, но жи... читать далее
5
Я думал, что все эти маленькие существа вроде карликов и хоббитов не для меня, но я изменил свое мнение. Толкин создал с ними одну из лучших историй, которые я когда-либо читал. Полные 5 звезд этим ма... читать далее
5
Зузак очень ярко изображает Вторую мировую войну - все рассказывается с точки зрения олицетворенной смерти, что является интересной идеей. Мы следуем за Лизель - молодой девушкой, которую отправили... читать далее
4
Во Франции XVIII века рождается ребёнок, лишённый запаха. Однако у мальчика есть глубокое и сильное стремление к выживанию. Многие считают его изгоем из-за такого недостатка, но он стремится познать ж... читать далее
5
Это было летом 1928 года, задолго до того, как радио или телевидение стали частью нашей жизни. 12-летний Дуглас провёл это лето, исследуя свой городок и его жителей. Он начал записывать свои «открытия... читать далее
4
Якщо ви шукаєте наукову фантастику, або логічний відвертий сюжет, або книгу подібну до всіх інших які ви зазвичай читаєте, залиште цю в спокої, тому що це Рей Бредбері. Якщо вам потрібна магія між ... читать далее
5
Я плакав як мала дитина. У цій книзі Роулінг дійсно починає вести серіал по більш темній дорозі. Тут Поттеру 15 років і більшу частину книги він плаксивий і егоцентричний, як звичайний підліток. Я так... читать далее
5
Крепкая дружба, настоящая любовь и искренняя радость - это то, чем живут герои Ремарка. Их жизнь омрачена трагедией «потерянного поколения»: ужасная война навсегда оставила след в их головах и сердцах... читать далее
4
Бэзил Холлуорд нарисовал портрет молодого Дориана Грея, которым он восхищается. Дориан негодует, потому что он постареет, а картина останется без изменений. Он хочет, чтобы картина постарела вместо не... читать далее
5
Эту книгу очень сложно описать словами. Загадка убийства, в которой по сути всего три персонажа под подозрением. Очень сложно было определить «кто это сделал». Когда Лучана обвиняет Клостера в секс... читать далее
5
Алисию Беренсон обнаружили стоящей над своим мужем - его привязали к стулу и пять раз выстрелили в лицо. Алисия не дает никаких объяснений и отказывается говорить. Ее положили в психиатрическое отделе... читать далее
4
Я до сих пор очарован этими романами. Иногда трудно понять почему. Я имею в виду, то, как развивается сюжет, похоже, что нет никакого чувства структуры, просто что-то происходит, дальнейшее развити... читать далее
4
В книгах Сергея Лукьяненко удивительно то, что он пишет научную фантастику, не вдаваясь в технические детали, которые обычно являются естественной составляющей научно-фантастических романов. Что мне н... читать далее
3
Хотя мне действительно нравится стиль письма Лорен Оливер, я изо всех сил пытался найти мотивацию, чтобы закончить эту книгу. Главная героиня, популярная и озорная старшеклассница по имени Сэм, умирае... читать далее
3
Я не понимаю всех ненавистников книг Дэна Брауна. Вы действительно ожидаете, что эти книги будут отмеченными наградами произведениями искусства? Если да, то критикуете ли вы каждую книгу, которую чита... читать далее
5
Персонаж Пеппи - кошмар каждого порядочного родителя. Она спит, когда хочет, у нее возникают странные идеи, и она сводит с ума бедного учителя. К тому же она делает все, что захочет и держит на веранд... читать далее
4
Странно, как можно кого-то ненавидеть, но в то же время жалеть. Однако именно это и произошло с этой книгой. Это в основном сделано для того, чтобы шокировать людей. Вы читали о кокаине, проститутк... читать далее
Загрузка файла