«Глитай, або ж Павук» читать онлайн

ГЛИТАЙ, АБО Ж ПАВУК

ЛИЦЕДІЇ:

Й о с и п  С т е п а н о в и ч  Б и ч о к, багатий чоловік, літ 65.

М а р т и н  Х а н д о л я, багатий селянин, літ 45.

С т е х а, стара баба.

О л е н а, її дочка.

А н д р і й  К у г у т, чоловік Олени.

Х р и с т я, дівчина, подруга Олени.

І в а н  П а в л о в и ч, заїжджий міщанин.

Ю д к о, шинкар.

З б о р щ и к.

К і н д р а т, хлопець, наймит Бичків.

1-й, 2-й, 3-й  ч о л о в і к и.

1-а, 2-а  м о л о д и ц і.

Д і в ч и н а, літ восьми.

Д в о є  малих  д і т е й.

П а р у б к и,  д і в ч а т а  й  с е л я н и.

ДІЯ ПЕРША

ЯВА 1

М а р т и н (під чаркою надто). Йосип Степанович, слухайте сюди: я ж кажу, не дає Юдко Мартинові набір, не дає. Не треба! Мартин питиме на готові… Ого-го, поздоров боже Йосипа Степановича, то й гроші повсякчас знайдуться, — чи так?

Б и ч о к. А хто ж, государю мій, окрім мене, усіх вас рятує і визволя з усякої оказії?

М а р т и н. Ви, спасибі вам! І багато людей повік вам будуть дякувати за вашу прихильність… Хоч деякі люди й кажуть: «Не вір, мовляв, Йосипові, бо він тебе втопе!..»

Б и ч о к (сміючись). Які ж то люди?

М а р т и н. Та хіба їх кожного згадаєш? Вже коли я вам кажу, що говорють, так воно так і є!

Б и ч о к. Не люди то, а недолюдки! Бач, вже їм життя моє по-божому та моє чесне імення завадило гірш болячки, через те й пащекують; ото, государю мій, заздрість ними орудує і примушує їх лихословити на кожного чесного чоловіка… (Зітхає). Я ж кажу, що інший би чоловік, учувши про себе таку лиху славу, сказав би: «Не варт після цього робити добре людям, хай їм враг!..» Ось що інший сказав би. А я цього ніколи не скажу: я ніколи не зверну з того шляху, на який напутив мене сам Господь і яким належить іти кожному християнинові й богобоязному чоловікові, я ніколи не перестану помагати кожному бідоласі, як і доперва допомагав, і кожного визволятиму з оказії й навчатиму усьому якнайкраще!.. (Підійма очі до неба).

М а р т и н (зітхає). Спасенна ви душа!

Б и ч о к. Нехай мене замість дяки кленуть, нехай навіть плюють мені межи очі, а я з свого шляху не зверну!..

М а р т и н. Спасенна, спасенна ви душа! Ну й голова ж у вас, недаром вже, мабуть, і старшина про вас каже: «У тій голові, — каже, — розуму, мов два клало, а третій топтав!» Слухайте сюди, що я вам скажу: нехай, що хочуть, базікають, а я плюю на те пащекування, і ніхто мені не заб'є баки!.. І ви плюйте на них!

Б и ч о к. Не плюну, государю мій! Бо я християнин і пам'ятаю, повсякчас пам'ятаю, що господь милосердний усіх нас буде судити: праведним він уготує царствіє небесне, а неправедних осудить і покарає!..

М а р т и н. Кажуть, він тебе й горілку навчив пити… Це й знов брехня! Я сам навчився… Хоч я перш і не пив, так що ж? Не пив, бо не знав, який у горілці смак, — а правда?