«Тінь попередника» читать онлайн

Володимир Єшкілєв. Тінь попередника

Повернення до зорельотів. Передмова

Мине якихось вісім століть і людство розселиться по найближчих зоряних островах. Побудує гігантські космічні лінкори. Знайде братів по розуму. Оволодіє технологіями клонування найпрекрасніших представників своєї раси і навчиться стрибати крізь діри у просторі — Темні Шляхи.

Але усі ці запаморочливі досягнення не зроблять людей ані щасливими, ані невразливими до вірусів, психічних розладів, енергетичних криз і агресивних диктаторів. Люди майбутнього страждатимуть від тисняви в позаземних поселеннях-куполах, боротимуться за гідність, рівність, справедливість і мріятимуть про свободу. А ще (немов на додачу до всіх інших проблем) з далеких планет прийдуть небачені хижі звірі. І тоді таємна служба галактичної Імперії (достойний «нащадок» відомих нам КДБ, ЦРУ, МІ-6 тощо) збере команду найкращих фахівців і спрямує їх на землеподібну планету, що обертається навколо рудої зірки. На безнадійно провінційну планету Кідронію, де в глибоких копальнях працюють простуваті шахтарі-клони, а в океанах живуть істоти, схожі на броньованих кальмарів…

Володимир Єшкілєв, автор «Тіні попередника», більш знайомий українському читачеві як успішний автор пригодницьких романів про степових кочовиків, середньовічних алхіміків, відьом, жерців і масонів. І тут, раптом, він залишає звичний для себе світ чаклунських кланів і таємних лож. В новому романі він пропонує нам світ, який змушує згадати науково-фантастичні епопеї 60-70-их років минулого століття. Назад, до зорельотів і героїв азімовських «Космічних течій» і «Фонду»? Можливо, Єшкілєв відчув нову тенденцію у світовій літературі, котра вже стомилася від драконів, ельфів і гномів, до непристойності розмножених незліченними наслідувачами професора Толкіна?

Зрозуміло, що зазначене повернення зорельотів має відбутись не просто так, а зі всією принагідною атрибутикою. Скажімо, важко не помітити науковий елемент в «Тіні попередника». Адже космічний простір роману — не просто уявний світ автора. Це прораховані відстані між планетами, продумані параметри атмосфер і геологічних формацій, класифікації зірок і космічних об'єктів, зазначені часові виміри. Ви неначе потрапляєте до ультрасучасного Планетарію з ефектом повної присутності. Але при тому ані улюблені єшкілєвські відьми, ані масони насправді нікуди не щезли. Вони з'являються на сторінках роману за першим викликом автора. Тепер вже під масками Знаючих і Стражів. З'являються, й без особливих реверансів намагаються переформатувати зоряну Імперію під свої потреби. Чи може під сюжетні потреби автора? Тут вже вирішувати не мені, а читачам і літературознавцям.

А тим, хто мріє про пустелі та океани далеких світів, я дуже-дуже раджу прочитати цей роман. Відвідати бенкет, на якому гостям подають головоногі «мумулії», стати свідком полювання на величезного інопланетного мечоносця, заглибитись в таємничий лабіринт на древній планеті Фаренго. До речі, саме ця вигадана планета, яку авторська фантазія помістила у сузір'ї Оріону, дала назву трилогії, першою частиною якої і є «Тінь попередника». Зараз, подейкують, Володимир Єшкілєв працює над другою книгою трилогії, яка називатиметься «Гніздо». Сподіваємось, що невдовзі ми читатимемо про нові пригоди героїв космічної епопеї.